ІНСТРУКЦІЯ SEM 2/2026 ЩОДО ПЕРЕХОДУ ВІД СТАТУСУ ОСОБИ, ЯКА КОРИСТУЄТЬСЯ ТИМЧАСОВИМ ЗАХИСТОМ НА ПІДСТАВІ РІШЕННЯ ПРО ВИКОНАННЯ (ЄС) 2022/382 РАДИ ВІД 4 БЕРЕЗНЯ 2022 РОКУ, ДО ІНШИХ ВИДІВ ДОЗВОЛІВ

Elena Kiseleva
3 години тому
Читати 19 хв

24 лютого 2022 року Росія розпочала військовий конфлікт проти України, що спричинило необхідність для багатьох осіб, які постраждали від конфлікту, переміститися до держав-членів Європейського Союзу.

З метою надання негайного та колективного захисту в умовах масового напливу переміщених осіб 4 березня 2022 року одностайним рішенням держав-членів було ухвалено Рішення про виконання (ЄС) 2022/382 Ради, що означало активацію режиму тимчасового захисту, передбаченого Директивою Ради 2001/55/ЄС від 20 липня 2001 року про мінімальні стандарти надання тимчасового захисту у випадку масового напливу переміщених осіб та заходи щодо забезпечення справедливого розподілу зусиль між державами-членами з прийому таких осіб і покриття наслідків їхнього прийому.

В Іспанії тимчасовий захист регулюється Королівським декретом 1325/2003 від 24 жовтня, яким затверджено Регламент про режим тимчасового захисту у випадку масового напливу переміщених осіб. Цей нормативний акт імплементує Директиву Ради 2001/55/ЄС від 20 липня 2001 року та встановлює порядок, що застосовується у випадках масового напливу переміщених осіб, які не можуть безпечно повернутися до країни походження. Цей режим застосовується до осіб, переміщених унаслідок конфлікту в Україні, на підставі Наказу PCM/169/2022 від 9 березня, яким визначено процедуру визнання тимчасового захисту для осіб, постраждалих від конфлікту в Україні.

Завдяки цьому механізму особам, переміщеним унаслідок конфлікту, надається статус отримувача тимчасового захисту, що дає можливість доступу до працевлаштування, професійного навчання, систем освіти та охорони здоров’я, а також до інших послуг.

Згідно з даними Eurostat, станом на 31 березня 2026 року налічувалося 4,33 мільйона переміщених осіб з України, які користувалися статусом тимчасового захисту відповідно до Рішення про виконання (ЄС) 2022/382 Ради від 4 березня 2022 року, яким було констатовано наявність масового напливу переміщених осіб з України у значенні статті 5 Директиви 2001/55/ЄС та запроваджено режим тимчасового захисту, що забезпечує доступ до працевлаштування, освіти та медичної допомоги.

Іспанія посідає четверте місце серед держав-членів Європейського Союзу за кількістю наданих статусів тимчасового захисту громадянам України, зосереджуючи близько 5% від загальної кількості таких дозволів у ЄС. Станом на кінець березня 2026 року 262 830 осіб, які постраждали від конфлікту в Україні, були власниками дозволу на проживання в Іспанії в рамках режиму тимчасового захисту.

Однак тимчасовий характер цього режиму вимагав прийняття послідовних продовжень його дії, внаслідок чого тимчасовий захист залишається чинним до 4 березня 2027 року.

У зв’язку з тривалим характером конфлікту, а також тимчасовим і винятковим характером режиму тимчасового захисту та процесами соціальної, сімейної й громадської інтеграції, які вже розпочали багато переміщених осіб, припинення їхнього правового статусу завдало б шкоди не лише самим цим людям, а й суспільству загалом.

Тому надзвичайно важливо забезпечити впорядкований перехід, який збереже їхні права та сприятиме їхній повній інтеграції, як це пропонує Рада ЄС у проєкті Рекомендації від 16 вересня 2025 року щодо координованого підходу до перехідного періоду після завершення тимчасового захисту для переміщених осіб з України. Ця рекомендація встановлює спільну основу для підготовки поступового, впорядкованого та скоординованого переходу після завершення дії тимчасового захисту, наданого переміщеним особам з України.

Визнаючи тимчасовий характер цього статусу, Рекомендація закликає держави-члени, коли це доречно, сприяти доступу до інших законних підстав проживання, а також готувати умови для добровільного повернення та сталої реінтеграції в Україні з урахуванням особистих обставин переміщених осіб і можливостей країни щодо їх прийому. Крім того, вона передбачає належне інформування зацікавлених осіб та посилює координацію, моніторинг і обмін інформацією між державами-членами та українськими органами влади.

Відповідно до цього координованого підходу, який просувається на рівні Європейського Союзу, іспанське законодавство було адаптоване для належного реагування на ситуацію осіб, які користуються тимчасовим захистом.

У цьому контексті 15 квітня 2026 року в Офіційному державному віснику Іспанії (BOE) було опубліковано Королівський декрет 316/2026 від 14 квітня, яким внесено зміни до Королівського декрету 1155/2024 від 19 листопада, що затвердив Регламент до Органічного закону 4/2000 від 11 січня про права і свободи іноземців в Іспанії та їхню соціальну інтеграцію.

Зазначений нормативний акт змінює Дев’ятнадцяте додаткове положення Регламенту до Органічного закону 4/2000 від 11 січня про права і свободи іноземців в Іспанії та їхню соціальну інтеграцію, яке викладається в такій редакції:

Додаткове положення дев’ятнадцяте. Іноземні громадяни, які користуються тимчасовим захистом

Особи, які є власниками дозволу на проживання, отриманого на підставі Рішення про виконання (ЄС) 2022/382 Ради від 4 березня 2022 року, яким було встановлено наявність масового напливу переміщених осіб з України у значенні статті 5 Директиви 2001/55/ЄС та запроваджено режим тимчасового захисту, можуть подавати заяви на отримання дозволів на перебування та проживання, процедури оформлення яких можуть бути розпочаті на території Іспанії та передбачені цим Регламентом, дотримуючись встановлених у ньому процедур, включаючи ті, що передбачені статтею 125 та Законом 14/2013 від 27 вересня про підтримку підприємців та їх інтернаціоналізацію.

Це положення дозволяє іноземним громадянам, які користуються тимчасовим захистом, подавати заяви на отримання дозволів, передбачених як Законом 14/2013 від 27 вересня про підтримку підприємців та їх інтернаціоналізацію, так і Регламентом до Органічного закону 4/2000 від 11 січня, за умови, що відповідні процедури можуть бути розпочаті на території Іспанії. Це є винятком із загального режиму обмежень, передбаченого, зокрема, статтями 191.7 та 126.h).

З огляду на широкий перелік дозволів, до яких можуть отримати доступ іноземні громадяни, які користуються тимчасовим захистом, на підставі зазначеного додаткового положення, ця Інструкція видається з метою забезпечення однакового тлумачення та застосування зазначених нормативних змін, а також зміцнення правової визначеності для зацікавлених осіб у процесі їх переходу до іншого правового статусу.

Перша інструкція стосується зміни тимчасового дозволу на проживання, наданого в рамках тимчасового захисту, на дозвіл на проживання та роботу. Хоча стаття 191 Регламенту до Органічного закону 4/2000 від 11 січня, яка регулює такі зміни, у своєму сьомому пункті встановлює обмеження щодо застосування цієї процедури до іноземців, переміщених відповідно до законодавства про тимчасовий захист, Дев’ятнадцяте додаткове положення прямо передбачає можливість для осіб, які мають дозвіл на проживання, виданий на підставі Рішення про виконання (ЄС) 2022/382 Ради від 4 березня 2022 року (надалі — особи, які користуються тимчасовим захистом), подавати заяви на отримання дозволів на проживання, передбачених Регламентом до Органічного закону 4/2000 від 11 січня, за умови, що відповідна процедура може бути розпочата на території Іспанії.

Відповідно до принципу lex specialis derogat legi generali (спеціальна норма має перевагу над загальною нормою), це додаткове положення як спеціальна норма повинно переважати над загальним обмеженням, що міститься у статті 191.7, а отже надає можливість подавати заяву на зміну статусу відповідно до зазначеної статті.

Друга інструкція визнає за особами, які користуються тимчасовим захистом, можливість отримання тимчасового дозволу на проживання за винятковими обставинами на підставі осілості (arraigo), прямо виключаючи застосування вимоги, передбаченої статтею 126.h) Регламенту до Органічного закону 4/2000 від 11 січня, також на підставі принципу lex specialis derogat legi generali.

Крім того, встановлюється, що період перебування в Іспанії у статусі тимчасового захисту зараховується для всіх цілей до строку проживання, необхідного для отримання дозволу на підставі осілості.

Третя інструкція, що стосується неповнолітніх осіб, які користуються тимчасовим захистом, встановлює застосування статей 159 і 160 Регламенту до Органічного закону 4/2000 від 11 січня зі звільненням від вимоги попереднього дворічного проживання, а також від вимог щодо підтвердження фінансових засобів і наявності житла у випадках, передбачених статтею 160.

Четверта інструкція стосується осіб, які користуються тимчасовим захистом та навчаються в Іспанії.

По-перше, зазначається, що ті з них, хто може скористатися процедурою зміни статусу, передбаченою статтею 191 Регламенту до Органічного закону 4/2000 від 11 січня, повинні подати заяву на зміну свого дозволу на проживання на дозвіл на тимчасове проживання та роботу відповідно до умов, викладених у Першій інструкції.

Особи, які не відповідають вимогам для такої зміни статусу, можуть подати заяву на отримання дозволу на проживання на підставі соціально-освітньої осілості (arraigo socioformativo) відповідно до статті 125.1.d). У таких випадках необхідно підтвердити здійснення одного з видів діяльності, передбачених статтею 52.1.

П’ята інструкція загалом визнає можливість подання заяв на отримання інших дозволів, передбачених як Регламентом до Органічного закону 4/2000 від 11 січня, так і Законом 14/2013 від 27 вересня, за умови, що відповідні заяви можуть подаватися на території Іспанії.

Серед таких дозволів прямо передбачено можливість отримання тимчасового дозволу на проживання для членів сім’ї громадян Іспанії.

Шоста інструкція стосується доступу до національного дозволу на довгострокове проживання та встановлює, що весь період, протягом якого особа користувалася тимчасовим захистом в Іспанії, повністю зараховується до п’ятирічного строку законного та безперервного проживання, необхідного для отримання довгострокового статусу.

Також встановлюється, що у разі отримання іншого виду дозволу на проживання обидва періоди проживання будуть сумуватися для обчислення зазначеного п’ятирічного строку.

Нарешті, сьома інструкція регулює перехід від тимчасового захисту до іншого виду дозволу на проживання, встановлюючи, що після отримання нового дозволу необхідно оформити відмову від статусу особи, яка користується тимчасовим захистом.

Така відмова повинна бути підтверджена під час подання заяви на отримання картки іноземця (TIE).

З огляду на все викладене вище та з метою забезпечення однакового застосування міграційного законодавства щодо іноземних громадян, які користуються тимчасовим захистом, шляхом однакового тлумачення правового режиму їхнього доступу до інших підстав проживання, Державний секретаріат з питань міграції видає такі Інструкції:

ПЕРША. Зміна дозволу на дозвіл на тимчасове проживання та роботу відповідно до статті 191 Регламенту до Органічного закону 4/2000 від 11 січня

Особи, які мають дозвіл на проживання в Іспанії, виданий на підставі Рішення про виконання (ЄС) 2022/382 Ради від 4 березня 2022 року, можуть подати заяву на зміну цього дозволу на дозвіл на проживання та роботу відповідно до статті 191 Регламенту до Органічного закону 4/2000 від 11 січня за умови виконання вимог, установлених зазначеною статтею.

Для цих цілей положення пункту 7 зазначеної статті не застосовуються.

ДРУГА. Подання заяви на тимчасовий дозвіл на проживання на підставі осілості відповідно до статті 125 Регламенту до Органічного закону 4/2000 від 11 січня

Особи, які мають дозвіл на проживання в Іспанії, виданий на підставі Рішення про виконання (ЄС) 2022/382 Ради від 4 березня 2022 року, можуть подати заяву на отримання тимчасового дозволу на проживання за винятковими обставинами на підставі осілості, передбаченого статтею 125 Регламенту до Органічного закону 4/2000 від 11 січня.

Для цих цілей положення статті 126.h) не застосовуються, тому такі особи можуть запитувати цей дозвіл навіть будучи власниками дозволу на проживання, виданого на підставі зазначеного Рішення про виконання.

Період перебування в Іспанії осіб, які користуються тимчасовим захистом, зараховується для всіх цілей при виконанні вимоги щодо дворічного безперервного перебування на території Іспанії, передбаченої статтею 126.b) Регламенту до Органічного закону 4/2000 від 11 січня.

ТРЕТЯ. Неповнолітні особи, які мають дозвіл на проживання, виданий на підставі Рішення про виконання (ЄС) 2022/382 Ради від 4 березня 2022 року

Стаття 159 Регламенту до Органічного закону 4/2000 від 11 січня застосовується до неповнолітніх іноземців, народжених в Іспанії, які є дітьми іноземців, що мають дозвіл на проживання в Іспанії, виданий на підставі Рішення про виконання (ЄС) 2022/382 Ради від 4 березня 2022 року.
Відповідний дозвіл для неповнолітньої іноземної особи може бути запитаний у будь-який момент. Таким чином, вимога щодо подання заяви протягом шести місяців з моменту отримання одним із батьків статусу резидента, передбачена пунктом першим статті 159, починає застосовуватися лише з того моменту, коли батько або мати отримають дозвіл на проживання, відмінний від дозволу, виданого на підставі зазначеного Рішення про виконання.

Крім того, стаття 160 Регламенту до Органічного закону 4/2000 від 11 січня застосовується до дітей іноземців, які не народилися в Іспанії, а також до осіб, які перебувають під опікою, за умови, що на момент подання заяви вони не перебувають у шлюбі та не досягли вісімнадцятирічного віку або мають інвалідність, яка об’єктивно унеможливлює самостійне забезпечення власних потреб через стан здоров’я. В обох випадках вони не повинні мати власної сімейної одиниці та повинні перебувати разом із батьком, матір’ю або опікуном, які мають дозвіл на проживання в Іспанії, виданий на підставі Рішення про виконання (ЄС) 2022/382 Ради від 4 березня 2022 року.
У зазначених випадках такі особи звільняються від вимоги попереднього дворічного проживання, а також від вимог щодо підтвердження наявності фінансових засобів і житла, передбачених для процедури возз’єднання сім’ї в пункті першому статті 160.

В обох випадках дозвіл для неповнолітньої іноземної особи може бути запитаний навіть тоді, коли жоден із батьків ще не отримав дозвіл на проживання, відмінний від виданого на підставі Рішення про виконання (ЄС) 2022/382 Ради від 4 березня 2022 року.

ЧЕТВЕРТА. Особи, які мають дозвіл на проживання, виданий на підставі Рішення про виконання (ЄС) 2022/382 Ради від 4 березня 2022 року, та проходять навчання

Особи, які мають дозвіл на проживання в Іспанії, виданий на підставі Рішення про виконання (ЄС) 2022/382 Ради від 4 березня 2022 року, які проходять навчання та можуть скористатися положеннями статті 191 Регламенту до Органічного закону 4/2000 від 11 січня, повинні подати заяву на зміну свого дозволу на дозвіл на тимчасове проживання та роботу відповідно до зазначеної статті та положень Першої інструкції.
Особи, які мають дозвіл на проживання в Іспанії, виданий на підставі Рішення про виконання (ЄС) 2022/382 Ради від 4 березня 2022 року, які проходять навчання та не відповідають вимогам статті 191 Регламенту до Органічного закону 4/2000 від 11 січня, а тому не можуть скористатися процедурою зміни статусу, передбаченою цією статтею, можуть подати заяву на отримання дозволу на проживання на підставі соціально-освітньої осілості (arraigo socioformativo) відповідно до статті 125.1.d).
У цьому випадку не застосовуються не лише положення статті 126.h) Регламенту до Органічного закону 4/2000 від 11 січня, але й положення статті 127.d).
При цьому необхідно підтвердити здійснення одного з видів діяльності, передбачених статтею 52.1, а також продовження такої діяльності під час подання заяви на продовження дозволу.

П’ЯТА. Дозволи, передбачені Регламентом до Органічного закону 4/2000 від 11 січня та Законом 14/2013 від 27 вересня, заяви на які можуть подаватися на території Іспанії

Особи, які мають дозвіл на проживання в Іспанії, виданий на підставі Рішення про виконання (ЄС) 2022/382 Ради від 4 березня 2022 року, можуть подавати заяви на отримання інших дозволів, не згаданих у попередніх інструкціях, передбачених Регламентом до Органічного закону 4/2000 від 11 січня та Законом 14/2013 від 27 вересня, за умови, що відповідні заяви можуть бути подані на території Іспанії.
Серед зазначених дозволів особи, які мають дозвіл на проживання в Іспанії, виданий на підставі Рішення про виконання (ЄС) 2022/382 Ради від 4 березня 2022 року, можуть подати заяву на отримання тимчасового дозволу на проживання для членів сім’ї громадян Іспанії, передбаченого Главою VII Розділу IV Регламенту до Органічного закону 4/2000 від 11 січня. У цьому випадку застосовується загальний режим, встановлений цією главою.

ШОСТА. Отримання національного дозволу на довгострокове проживання

Особи, які мають дозвіл на проживання в Іспанії, виданий на підставі Рішення про виконання (ЄС) 2022/382 Ради від 4 березня 2022 року, можуть отримати національний дозвіл на довгострокове проживання відповідно до положень Глави III Розділу X Регламенту до Органічного закону 4/2000 від 11 січня.
Для цих цілей увесь період, протягом якого особа була власником дозволу на проживання в Іспанії, виданого на підставі Рішення про виконання (ЄС) 2022/382 Ради від 4 березня 2022 року, повністю зараховується до виконання вимоги щодо п’яти років законного та безперервного проживання.
Цей період додається до періоду проживання за тим дозволом, який особа отримає надалі.

СЬОМА. Процедура переходу від дозволу на проживання, виданого на підставі Рішення про виконання (ЄС) 2022/382 Ради від 4 березня 2022 року, до нового дозволу на проживання

Особи, які мають дозвіл на проживання в Іспанії, виданий на підставі Рішення про виконання (ЄС) 2022/382 Ради від 4 березня 2022 року, та отримують новий дозвіл на проживання, повинні офіційно відмовитися від тимчасового захисту відповідно до положень статті 24.1.d) Регламенту про режим тимчасового захисту у випадку масового напливу переміщених осіб, затвердженого Королівським декретом 1325/2003 від 24 жовтня, а також статті 9 Наказу PCM/169/2022 від 9 березня, яким регулюється процедура визнання тимчасового захисту для осіб, постраждалих від конфлікту в Україні.
Така відмова повинна бути підтверджена під час подання заяви на отримання картки іноземця (TIE) шляхом надання відповідного підтвердження про подання заяви на добровільну відмову від тимчасового захисту після отримання нового дозволу на проживання.

Державний секретар з питань міграції,

Пілар Кансела Родрігес

Русский текст

ИНСТРУКЦИЯ SEM 2/2026 О ПЕРЕХОДЕ СО СТАТУСА ЛИЦА, ПОЛЬЗУЮЩЕГОСЯ ВРЕМЕННОЙ ЗАЩИТОЙ НА ОСНОВАНИИ РЕШЕНИЯ СОВЕТА ЕС (UE) 2022/382 ОТ 4 МАРТА 2022 ГОДА, НА ИНЫЕ ВИДЫ РАЗРЕШЕНИЙ

24 февраля 2022 года Россия начала военный конфликт против Украины, что привело к необходимости для многих пострадавших от конфликта лиц переместиться в государства-члены Европейского союза.

С целью предоставления немедленной и коллективной защиты в условиях массового притока перемещённых лиц 4 марта 2022 года единогласным решением государств-членов было принято Исполнительное решение Совета ЕС (UE) 2022/382, что означало активацию режима временной защиты, предусмотренного Директивой Совета 2001/55/ЕС от 20 июля 2001 года о минимальных стандартах предоставления временной защиты в случае массового притока перемещённых лиц и мерах по обеспечению справедливого распределения усилий между государствами-членами по приёму таких лиц и несению последствий их размещения.

В Испании временная защита регулируется Королевским указом 1325/2003 от 24 октября, которым утверждён Регламент о режиме временной защиты в случае массового притока перемещённых лиц. Этот нормативный акт имплементирует Директиву Совета 2001/55/ЕС от 20 июля 2001 года и устанавливает порядок, применимый в случаях массового притока перемещённых лиц, которые не могут безопасно вернуться в страну происхождения. Данный режим применяется к лицам, перемещённым в результате конфликта в Украине, на основании Приказа PCM/169/2022 от 9 марта, которым разработана процедура признания временной защиты для лиц, пострадавших от конфликта в Украине.

Посредством данного механизма лицам, перемещённым в результате конфликта, предоставляется статус получателя временной защиты, что даёт возможность доступа к трудовой деятельности, профессиональному обучению, образовательной системе и системе здравоохранения, а также к другим услугам.

Согласно данным Eurostat, по состоянию на 31 марта 2026 года насчитывалось 4,33 миллиона перемещённых лиц из Украины, являющихся получателями статуса временной защиты в соответствии с Исполнительным решением Совета ЕС (UE) 2022/382 от 4 марта 2022 года, которым была констатирована ситуация массового притока перемещённых лиц из Украины в понимании статьи 5 Директивы 2001/55/ЕС и введён режим временной защиты, обеспечивающий доступ к занятости, образованию и медицинской помощи.

Испания занимает четвёртое место среди государств-членов Европейского союза по количеству предоставленных статусов временной защиты гражданам Украины, концентрируя около 5% от общего числа таких разрешений в ЕС. По состоянию на конец марта 2026 года 262 830 лиц, пострадавших от конфликта в Украине, являлись обладателями разрешения на проживание в Испании в рамках режима временной защиты.

Однако временный характер данного режима потребовал принятия последовательных продлений, в результате которых временная защита сохраняет своё действие до 4 марта 2027 года.

В связи с продолжающимся конфликтом, а также временным и исключительным характером режима временной защиты и процессами социальной, семейной и общественной интеграции, которые начали многие перемещённые лица, прекращение их правового статуса нанесло бы ущерб не только самим этим людям, но и обществу в целом.

Поэтому крайне важно обеспечить упорядоченный переход, который позволит сохранить их права и будет способствовать их полной интеграции, как это предлагается Советом ЕС в проекте Рекомендации от 16 сентября 2025 года о координированном подходе к переходному периоду после окончания временной защиты для перемещённых лиц из Украины. Указанная рекомендация устанавливает общую основу для подготовки постепенного, организованного и согласованного перехода после завершения действия временной защиты, предоставленной перемещённым лицам из Украины.

Признавая временный характер данного статуса, Рекомендация призывает государства-члены, когда это уместно, облегчать доступ к иным законным основаниям проживания, а также готовить условия для добровольного возвращения и устойчивой реинтеграции в Украине с учётом личных обстоятельств перемещённых лиц и возможностей страны по их приёму. Кроме того, она предусматривает надлежащее информирование затронутых лиц и усиливает координацию, мониторинг и обмен информацией между государствами-членами и украинскими органами власти.

В соответствии с данным координированным подходом, продвигаемым на уровне Европейского союза, испанское законодательство было адаптировано для надлежащего реагирования на ситуацию лиц, пользующихся временной защитой.

В этом контексте 15 апреля 2026 года в Официальном государственном вестнике (BOE) был опубликован Королевский указ 316/2026 от 14 апреля, которым вносятся изменения в Королевский указ 1155/2024 от 19 ноября, утвердивший Регламент к Органическому закону 4/2000 от 11 января о правах и свободах иностранцев в Испании и их социальной интеграции.

Указанная норма изменяет девятнадцатое дополнительное положение Регламента к Органическому закону 4/2000 от 11 января о правах и свободах иностранцев в Испании и их социальной интеграции, которое теперь изложено в следующей редакции:

Дополнительное положение девятнадцатое. Иностранные граждане, пользующиеся временной защитой.

Лица, являющиеся обладателями разрешения на проживание, полученного на основании Исполнительного решения Совета ЕС (UE) 2022/382 от 4 марта 2022 года, которым была установлена ситуация массового притока перемещённых лиц из Украины в понимании статьи 5 Директивы 2001/55/ЕС и введён режим временной защиты, могут подавать заявления на получение разрешений на пребывание и проживание, процедуры оформления которых могут быть инициированы на территории Испании и предусмотрены настоящим Регламентом, следуя установленным в нём процедурам, включая предусмотренные статьёй 125 и Законом 14/2013 от 27 сентября о поддержке предпринимателей и их интернационализации.

Данное положение позволяет иностранным гражданам, пользующимся временной защитой, запрашивать разрешения, предусмотренные как Законом 14/2013 от 27 сентября о поддержке предпринимателей и их интернационализации, так и Регламентом к Органическому закону 4/2000 от 11 января, если соответствующие процедуры могут быть инициированы на территории Испании. Это представляет собой исключение из общего режима ограничений, предусмотренного, в частности, статьями 191.7 и 126.h).

Учитывая широкий перечень разрешений, к которым могут получить доступ иностранные граждане, пользующиеся временной защитой, на основании указанного дополнительного положения, настоящая инструкция издаётся с целью обеспечения единообразного толкования и применения данного нормативного изменения, а также укрепления правовой определённости для заинтересованных лиц в процессе их перехода к иному правовому статусу.

Первая инструкция касается изменения временного вида на жительство, предоставленного в рамках временной защиты, на разрешение на проживание и работу. Хотя статья 191 Регламента к Органическому закону 4/2000 от 11 января, регулирующая такие изменения, в своём седьмом пункте устанавливает ограничение применения данной процедуры в отношении иностранных граждан, перемещённых в соответствии с законодательством о временной защите, девятнадцатое дополнительное положение прямо предусматривает возможность для обладателей разрешения на проживание, выданного на основании Исполнительного решения Совета ЕС (UE) 2022/382 от 4 марта 2022 года (далее — лиц, пользующихся временной защитой), подавать заявления на получение разрешений на проживание, предусмотренных Регламентом к Органическому закону 4/2000 от 11 января, при условии, что соответствующая процедура может быть начата на территории Испании.

В соответствии с принципом lex specialis derogat legi generali (специальная норма отменяет действие общей нормы), данное дополнительное положение как специальная норма должно иметь приоритет над общим ограничением, содержащимся в статье 191.7, что означает возможность подачи заявления на изменение статуса в соответствии с указанной статьёй.

Вторая инструкция признаёт за лицами, пользующимися временной защитой, возможность получения временного вида на жительство по исключительным обстоятельствам на основании оседлости (arraigo), прямо исключая применение требования, предусмотренного статьёй 126.h) Регламента к Органическому закону 4/2000 от 11 января, также на основании принципа lex specialis derogat legi generali.

Кроме того, устанавливается, что период пребывания в Испании в статусе временной защиты засчитывается для всех целей в срок проживания, необходимый для получения разрешения по оседлости.

Третья инструкция, касающаяся несовершеннолетних лиц, пользующихся временной защитой, устанавливает применение статей 159 и 160 Регламента к Органическому закону 4/2000 от 11 января с освобождением от требования о предварительном двухлетнем проживании, а также от требований, связанных с подтверждением финансовых средств и наличием жилья, в случаях, предусмотренных статьёй 160.

Четвёртая инструкция касается лиц, пользующихся временной защитой и проходящих обучение в Испании.

Во-первых, указывается, что те из них, кто может воспользоваться процедурой изменения статуса, предусмотренной статьёй 191 Регламента к Органическому закону 4/2000 от 11 января, должны подать заявление на изменение своего разрешения на проживание на разрешение на временное проживание и работу в соответствии с условиями, изложенными в первой инструкции.

Лица, которые не соответствуют требованиям для такого изменения статуса, могут подать заявление на получение вида на жительство по социально-образовательной оседлости (arraigo socioformativo) в соответствии со статьёй 125.1.d). В таких случаях необходимо подтвердить осуществление одной из видов деятельности, предусмотренных статьёй 52.1.

Пятая инструкция в общем порядке признаёт возможность подачи заявлений на получение иных разрешений, предусмотренных как Регламентом к Органическому закону 4/2000 от 11 января, так и Законом 14/2013 от 27 сентября, при условии, что соответствующие заявления могут быть поданы на территории Испании.

Среди таких разрешений прямо предусмотрена возможность получения временного вида на жительство для членов семьи граждан Испании.

Шестая инструкция касается доступа к национальному долгосрочному виду на жительство и устанавливает, что весь период, в течение которого лицо пользовалось временной защитой в Испании, полностью засчитывается в пятилетний срок законного и непрерывного проживания, необходимый для получения долгосрочного статуса.

Также устанавливается, что в случае получения другого вида на жительство оба периода проживания будут суммироваться при исчислении указанного пятилетнего срока.

Наконец, седьмая инструкция регулирует переход от временной защиты к другому виду на жительство, устанавливая, что после получения нового разрешения необходимо оформить отказ от статуса лица, пользующегося временной защитой.

Такой отказ должен быть подтверждён при подаче заявления на получение карты иностранца (TIE).

Учитывая всё вышеизложенное и в целях обеспечения единообразного применения миграционного законодательства в отношении иностранных граждан, пользующихся временной защитой, посредством единообразного толкования правового режима их доступа к другим основаниям проживания, Государственный секретариат по вопросам миграции, осуществляя полномочия, предоставленные статьёй 5.1 Королевского указа 501/2024 от 21 мая, издаёт следующие инструкции:

ПЕРВАЯ. Изменение на разрешение на временное проживание и работу в соответствии со статьёй 191 Регламента к Органическому закону 4/2000 от 11 января

Лица, имеющие разрешение на проживание в Испании, выданное на основании Исполнительного решения Совета ЕС (UE) 2022/382 от 4 марта 2022 года, могут подать заявление на изменение данного разрешения на разрешение на проживание и работу в соответствии со статьёй 191 Регламента к Органическому закону 4/2000 от 11 января при условии выполнения требований, установленных указанной статьёй.

Для этих целей положения пункта 7 указанной статьи применяться не будут.

ВТОРАЯ. Подача заявления на временный вид на жительство по основанию оседлости в соответствии со статьёй 125 Регламента к Органическому закону 4/2000 от 11 января

Лица, имеющие разрешение на проживание в Испании, выданное на основании Исполнительного решения Совета ЕС (UE) 2022/382 от 4 марта 2022 года, могут подать заявление на получение временного вида на жительство по исключительным обстоятельствам на основании оседлости, предусмотренного статьёй 125 Регламента к Органическому закону 4/2000 от 11 января.

Для этих целей положения статьи 126.h) не применяются, поэтому такие лица могут запрашивать данный вид на жительство, даже являясь обладателями разрешения на проживание, выданного на основании указанного Исполнительного решения.

Период пребывания в Испании лиц, пользующихся временной защитой, засчитывается для всех целей при выполнении требования о двухлетнем непрерывном пребывании на территории Испании, предусмотренного статьёй 126.b) Регламента к Органическому закону 4/2000 от 11 января.

ТРЕТЬЯ. Несовершеннолетние лица, имеющие разрешение на проживание, выданное на основании Исполнительного решения Совета ЕС (UE) 2022/382 от 4 марта 2022 года

1.

Статья 159 Регламента к Органическому закону 4/2000 от 11 января применяется к несовершеннолетним иностранным гражданам, родившимся в Испании и являющимся детьми иностранных граждан, имеющих разрешение на проживание в Испании, выданное на основании Исполнительного решения Совета ЕС (UE) 2022/382 от 4 марта 2022 года.

Соответствующее разрешение для несовершеннолетнего иностранного гражданина может быть запрошено в любой момент. Таким образом, требование о подаче заявления в течение шести месяцев с момента получения одним из родителей статуса резидента, предусмотренное пунктом первым статьи 159, начинает применяться только с того момента, когда родитель получит разрешение на проживание, отличное от разрешения, выданного на основании указанного Исполнительного решения.

2.

Кроме того, статья 160 Регламента к Органическому закону 4/2000 от 11 января применяется к детям иностранных граждан, не родившимся в Испании, а также к лицам, находящимся под опекой, при условии, что на момент подачи заявления они не состоят в браке и не достигли восемнадцатилетнего возраста либо имеют инвалидность, которая объективно препятствует самостоятельному обеспечению своих потребностей по состоянию здоровья. В обоих случаях они не должны иметь собственной семейной единицы и должны находиться вместе с родителем или опекуном, имеющим разрешение на проживание в Испании, выданное на основании Исполнительного решения Совета ЕС (UE) 2022/382 от 4 марта 2022 года.

В указанных случаях такие лица освобождаются от требования о предварительном двухлетнем проживании, а также от требований по подтверждению финансовых средств и наличия жилья, предусмотренных для процедуры воссоединения семьи в пункте первом статьи 160.

3.

В обоих случаях разрешение для несовершеннолетнего иностранного гражданина может быть запрошено даже тогда, когда ни один из родителей ещё не получил разрешение на проживание, отличное от выданного на основании Исполнительного решения Совета ЕС (UE) 2022/382 от 4 марта 2022 года.

ЧЕТВЁРТАЯ. Лица, имеющие разрешение на проживание, выданное на основании Исполнительного решения Совета ЕС (UE) 2022/382 от 4 марта 2022 года, которые проходят обучение

1.

Лица, имеющие разрешение на проживание в Испании, выданное на основании Исполнительного решения Совета ЕС (UE) 2022/382 от 4 марта 2022 года, которые проходят обучение и могут воспользоваться положениями статьи 191 Регламента к Органическому закону 4/2000 от 11 января, должны подать заявление на изменение своего разрешения на разрешение на временное проживание и работу в соответствии с указанной статьёй и положениями Первой инструкции.

2.

Лица, имеющие разрешение на проживание в Испании, выданное на основании Исполнительного решения Совета ЕС (UE) 2022/382 от 4 марта 2022 года, которые проходят обучение и не соответствуют требованиям статьи 191 Регламента к Органическому закону 4/2000 от 11 января, вследствие чего не могут воспользоваться предусмотренной в данной статье процедурой изменения статуса, могут подать заявление на получение вида на жительство по социально-образовательной оседлости (arraigo socioformativo) в соответствии со статьёй 125.1.d).

В этом случае не применяются не только положения статьи 126.h) Регламента к Органическому закону 4/2000 от 11 января, но и положения статьи 127.d).

При этом необходимо подтвердить осуществление одной из видов деятельности, предусмотренных статьёй 52.1, а также продолжение такой деятельности при подаче заявления на продление разрешения.

ПЯТАЯ. Разрешения, предусмотренные Регламентом к Органическому закону 4/2000 от 11 января и Законом 14/2013 от 27 сентября, заявления на которые могут подаваться на территории Испании

1.

Лица, имеющие разрешение на проживание в Испании, выданное на основании Исполнительного решения Совета ЕС (UE) 2022/382 от 4 марта 2022 года, могут подавать заявления на получение иных разрешений, не упомянутых в предыдущих инструкциях, предусмотренных Регламентом к Органическому закону 4/2000 от 11 января и Законом 14/2013 от 27 сентября, при условии, что соответствующие заявления могут быть поданы на территории Испании.

2.

Среди указанных разрешений лица, имеющие разрешение на проживание в Испании, выданное на основании Исполнительного решения Совета ЕС (UE) 2022/382 от 4 марта 2022 года, могут подать заявление на получение временного вида на жительство для членов семьи граждан Испании, предусмотренного Главой VII Раздела IV Регламента к Органическому закону 4/2000 от 11 января. В этом случае применяется общий режим, установленный данной главой.

ШЕСТАЯ. Получение национального долгосрочного вида на жительство

1.

Лица, имеющие разрешение на проживание в Испании, выданное на основании Исполнительного решения Совета ЕС (UE) 2022/382 от 4 марта 2022 года, могут получить национальный долгосрочный вид на жительство в соответствии с положениями Главы III Раздела X Регламента к Органическому закону 4/2000 от 11 января.

2.

Для этих целей весь период, в течение которого лицо являлось обладателем разрешения на проживание в Испании, выданного на основании Исполнительного решения Совета ЕС (UE) 2022/382 от 4 марта 2022 года, полностью засчитывается при выполнении требования о пяти годах законного и непрерывного проживания.

Этот период суммируется с периодом проживания по тому разрешению, которое лицо впоследствии получит.

СЕДЬМАЯ. Процедура перехода от разрешения на проживание, выданного на основании Исполнительного решения Совета ЕС (UE) 2022/382 от 4 марта 2022 года, к новому виду на жительство

1.

Лица, имеющие разрешение на проживание в Испании, выданное на основании Исполнительного решения Совета ЕС (UE) 2022/382 от 4 марта 2022 года, которые получают новое разрешение на проживание, обязаны официально отказаться от временной защиты в соответствии с положениями статьи 24.1.d) Регламента о режиме временной защиты в случае массового притока перемещённых лиц, утверждённого Королевским указом 1325/2003 от 24 октября, а также статьи 9 Приказа PCM/169/2022 от 9 марта, которым регулируется процедура признания временной защиты для лиц, пострадавших от конфликта в Украине.

2.

Такой отказ должен быть подтверждён в момент подачи заявления на получение карты иностранца (TIE) путём предоставления соответствующего подтверждения о подаче заявления на добровольный отказ от временной защиты после получения нового разрешения на проживание.

Государственный секретарь по вопросам миграции,

Пилар Кансела Родригес

Оригинальний текст можете завантажити тут: